Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Дідові - ВІРШ

logo
Наталя Данилюк: Дідові - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дідові

Наталя Данилюк :: Дідові
Діду-діду, лавка захолола,
Зачекалась в затінку на вас...
Журна вишня схлипує спроквола
Під скрипучий вітру контрабас.

Все минає: час, події, люди
В цій хиткій нестримній суєті.
І невже отак воно і буде:
Перетне межу на самоті

Кожен з нас, лишивши після себе
Невигойну траурну журбу?
Ще не раз запалиться крайнебо,
Сповістивши про нову добу...

Ще не раз дощі свої етюди
Відіграють клавішами стріх...
Та чиєїсь зірки вже не буде,
Тільки попіл - сивий, наче сніг.

Розтривожать душу мідні дзвони,
В голосінні вдарять у блакить!..
Діду-діду, стежка захолоне,
Заростуть в минуле рубікони,
Тільки пам'ять час не спопелить...

ID:  505967
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 18.06.2014 19:22:31
© дата внесення змiн: 18.06.2014 19:22:31
автор: Наталя Данилюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: горлиця, Бойчук Роман, Вразлива, Віталій Назарук, Наталія Ярема, Дід Миколай, Любов Ігнатова, Плискас Нина, Олекса Удайко, Ірина Кохан
Прочитаний усіма відвідувачами (1692)
В тому числі авторами сайту (43) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Виктор Черненко, 15.08.2014 - 23:56
Довершені вірші й праведні думки.
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, що прониклися! 16
 
Гарно. Пам'ять час не спопелить. Перетне межу на самоті. Кожен ту межу перетинає сам. Такі слова десь у Вас беруться, що почну як вишня схлипувать. 17 flo13
 
Анатолійович, 21.06.2014 - 23:17
12 12 12 У кожного з нас своя межа...І перейде її кожен на самоті, навіть якщо це буде серед самих рідних... cry 16 give_rose
 
Анна Берлинг, 21.06.2014 - 14:54
heart Душевна присвята, щира і сердечна. heart
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 20.06.2014 - 08:56
Наталочко, так сильно вразили твої слова-спогади, що всю ніч не спала і ось що написала:

За хатою - трава шовкова росяна,
Вузька стежина у зелений гай,
Лежить пшениця у покосах скошена,
Проміння сушить стиглий урожай…

У лузі річечка дзюркоче весело,
Зелена пшінка й море лободи,
Під вишнею корзина з перевеслами,
Щоб згодом перев’язувать снопи…

За лугом, під горою, з дочками
Живе старенька й двоє онучат,
Тріпає вітер білими сорочками,
Що випрані на сонечку висять…

А стіни в хаті пензлем розмальовані,
Пишаються в куточках рушники,
І спогади ятрять в душі схвильованій,
Як вишиванку притуляю до щоки…

Вона вражає ніжними лелітками –
Дитинства спогад в хаті край села,
Де за столом щаслива мати з дітками,
А на столі хлібина й глечик молока…

Сумую гірко й плачу за родиною,
Назад вже не повернуться роки,
Ніколи більше не піду стежиною
Ногами босими у купелі роси…
 
Наталочко, мої співчуття. Щирий та щемний вірш. Вічна пам"ять. frown
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя сонячна. 16 Хай земля йому буде пухом. 16
 
Богданочка, 19.06.2014 - 22:54
Саме так, Наталя... Одні люди відходять, інші народжуються, одне змінюється на інше... Такий світ... Час нікого і ніщо не щадить... flo17 Дуже гарний, душевний, тривожний і ностальгічний вірш... 16 16 16 flo06
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, на місці згаслої зірки запалюється нова, тому мусимо миритися із болісними втратами і жити далі заради своїх майбутніх поколінь. Дякую тобі, люба землячко. 16
 
Дід Миколай, 19.06.2014 - 22:09
friends friends
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. 16
 
Микола Серпень, 19.06.2014 - 19:23
Царство йому небесне. flo18 Він може гордитись своєю онукою. В тому числі і в такому проникливому, щемному і щирому вірші житиме память про нього.... give_rose give_rose
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, пане Миколо. 16 Це найменше, що я змогла зробити для нього - увічнити в цьому вірші.
 
Любов Ігнатова, 19.06.2014 - 11:54
умієш стривожити душу...
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любонько. 16 В такі моменти ми пишемо оголеними емоціями без будь-яких прикрас.
 
Бойчук Роман, 19.06.2014 - 08:37
Так гарно, щиро, щемно! Досконало! Наталю, ти молодець! Чудовий вірш! give_rose
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ромчику. 16 Написалося по свіжих слідах.
 
Сокольник, 19.06.2014 - 01:20
Гарно flo12
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам. 16
 
Віталій Назарук, 19.06.2014 - 00:45
Дай, Боже Вам здоров'я!!! Ви справжній класик!!! 12 12 12 flo26
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже, за таку щиру підтримку. 16 Навзаєм. 16
 
Наталія Ярема, 18.06.2014 - 23:37
17 17 17 flo31 Час минає...Все минає...Залишається память...
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так, Наталочко... В пам'яті бережемо все найдорожче і найближче нашому серцю. І рідних людей, які вже відійшли у вічність, також. 16 Дякую. 16
 
alfa, 18.06.2014 - 22:56
12 23
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Анатолію, дякую. 16
 
Проникливо, щемно і гарно. 17 17 17 flo18
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світланочко. 16
 
Левчишин Віктор, 18.06.2014 - 21:08
12 Ваші слова зворушили мене до глибини душі! 12 give_rose give_rose give_rose
 
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам, пане Вікторе. 16
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: