Вічність...гучна,тиха,незвідана,вдавлена дикістю,оптично неминуча.
Спіралить надії,закручує фітілем вічного полум"я роздуми,обручу́є далекі взлети і опускає драбиною просте звичайнісіньке буття.На брусиках дивовижності,залишає відбиток крил,гіпсує політ,зносить вершини слави,гіперболою затягує і вирівнюється білоокриленими легендами доторканості богів,символізує їх просторість.Вона відзеркалює сяйво ідеального,незрозумілого,прозріває сліпих,осліплює зрячих.
Вічність...всмоктується в нашу свідомість крапльоросами,вливається потоками,пробивається джерелами гірських витоків,вулканічною магмою дихає в спину,виливається змішаними породами таємничого походження всього.
Вічність...без хірургічного втручаня лазероскальпує внутрішній світ,підм"язевих протоків,звилин,що інфолокаціють непрохідні гущавини таємного.Балансує теперішнє з минулим,минуле з прийдешнім.Вона сама рівновага,яка терезує себе саму,при цьому тримає найдважче, Всесвіт.
Вічність...спалює,покриває скоєне,звершене,недопите,недобуте...,
зашкарублою поверхнею вічної скрині.Монотипує себе,єство,знає незрозуміле,індиговуалює,щоб закам"яніти в шахтах пам"яті особисто.
Вічність....розрекошетить зболіле,впритул, без прицілу влучить в оголену свідомість,без аерозйомок зробить висновки,вибудує склепи майбуття відомі тільки їй.Спише пергаменти сувоями давнини,перенесе крізь просторові гори,що впираються у небосхили думок,просвітить ультропромінне,засіргучить пірамідальним штемпелем надмайбуття,яке вже закостеніло в минулому,пазлами астральності омитого промінням чистоти.
Вічність...посріблить,позолотить,затушує в чорне життя,яке дано за просто так,яке підвласне їй з безкінечністю і всіма логарифмами снів. багатопунктирністю меж пізнаня всього.
Вічність...мольфарка,необмежена в віці,розкішна,непідвласна,
непідкупна,протягується шовковими веногоризонтами між хребцями
скелету життя.Вона маневрує в колуарах пізнаного і невідомого.Не вступає
в кланову залежність з дійсністю,вона є,була і буде на осі Абсолюту.
Вічність...флорофауніє,виливається,розпорошується,випадає на дно
океанів перлами,сперматозоїдом проникає в саму середину,щоб відродитись і бути вічною в зоряному макраме паралелів,які втягнуті
бермудною бездною розуму Всесвіту.
01.о8.2014.
Малюнок "Вічність"
власний.Акварель,цвітні олівці.
Це знаєте, як в рекламі, мудрість - тепер і в малюнках Мені більше, ніж сподобалось.. Знаєте, весь цей час, що читала крутилась одна думка - наскільки ми мізерні, але все одно приналежні до чогось вищого, єдині... Щодо малюночка - теж багато думок. Наприклад, дробина.. Не треба ламати комусь сходинку, невідомо, який буде твій путь, можливо ти ще повернешся..І по своїх також треба йти обережно, думати про тих, що зверху, знизу, підіймати, чи підтримувати.. А ще хочу вас спитати, Внутрішнє коло - це сонце?
Дуже! Дуже круто
Плискас Нина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насамперед,дуже вдячна за коментар.Мою мудрість,ти додаєш своєю молодшою,бо дуже цікаво ти вбачаєш драбину,мій задум, безкінечні сходинки,але ти додала буття.Внутрішнє коло це дійсно сонце,зовнішнє сяйво,яке не всім видно,яке я бачила 2 рази в снах,але не можу передати,це надприроднє.
В сьогоднішній прозі також додала малюнок.
Круто,коли надходить проза,а ти встигаєш писати...