Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ЄДИНЕ, НЕПОВТОРНЕ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 09.09.2014 - 13:31
Мудро. Так, яким би не був наш життєвий досвід - він тільки наш, єдиний і неповторний. Тому, все зберігаємо у своєму духовному багажі.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, це наше багатство, і тільки наше. Дякую, що не забуваєте! I.Teрен, 08.09.2014 - 16:43
Видно, що із ранніх первоцвітів, коли все сокровенне хочеться заримувати одною римою.Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуючи Вам, помітила це лише тепер. Я мало звертаю увагу, як виглядає мій вірш з точки зору знавця чи критика. Мабуть, це погано. Як прийде, так і пишу. Я ж не поет.
Серафима Пант, 07.09.2014 - 22:14
Гарно. Реально, гарно! І правильно - спогади повинні бути світлими
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іриночко, приємно, що розуміємо одна одну.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А жаль! Дещо хотілося б повторити...
Відочка Вансель, 06.09.2014 - 19:37
Гортаю.І в шкатулку все складу.Всі спогади,до котрих не вертаюсь. І котрі до дрібниченьки люблю. І в сьогодення знову повертаюсь. Зжовтілі часом гарні сторінки Лишаю лиш для себе...Не гортаю... Бо там мої не кращії роки. Помилок забагато.Та я знаю: Без них я не навчилась б так жить. Без них була би інша.Та я мрію Все зберегти сьогодні...І летить Весь спогад в попіл...Що ж,і так я вмію. В шухляді пам'ять витерла весь біль, Дбайливо витираю всі сльозинки. Нехай вони розтануть як та сіль... А я Вас поцілую в цю хвилинку! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, моя хороша! Розумію, що Вам болить. У кожного свій біль і свої сторінки, які не хочеться перегортати. Та все ж, життя прекрасне!А Ви - просто чудо! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, коли розуміють. Дякую!
Владимир Зозуля, 06.09.2014 - 13:06
в моем понимании пора собирать камни это время подведения итогов чего бы то ни было, мне показалось,что в этом стихотворении Вы тоже чему то подводили итог, может быть я ошибся. а подлавливать это не в моем характере, я всегда предпочитаю выражаться прямо.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мое искреннее уважение к Вам не позволило бы плохо о Вас думать. Значит, не совсем поняла, что Вы хотели сказать. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не без того. Менше мрій, більше спогадів.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так затишно стало від Ваших слів. Дякую!
Богданочка, 06.09.2014 - 00:05
"Щасливе чи болюче – все моє, Моє життя – єдине, неповторне."... саме так... Гарно та щиро, Світлано!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Богданочко, завжди приємно Вас бачити і читати.
леся квіт, 05.09.2014 - 20:58
"Моє життя – єдине, неповторне"як глибоко і пронизливо в саму душу.Світланко і не тільки життя неповторне але й ваші вірші
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви пролили бальзам на мою душу! Дякую, сонечко! Так приємно почути, що твої вірші комусь подобаються. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви дуже щедро даруєте тепло, Нілочко! Дякую щиро!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо хороше гріє душу, от і бережемо.
|
|
|