"Я так люблю між пахощів хмільних
Ловити слухом ніжний трепет листу,
Вдивлятися, як порухом весни
Гойдає гілка крапельку сріблисту...
Мов кіт чудний, завмерти у кущах,
Ловити спрагло наспіви пташині...
Я так люблю блукати у думках,
Заплутатись, як сонце, в павутині..."
Наталя Данилюк ( kulbabka )
" Я так люблю..."
У квітучім підніжжі чарівних
смарагдових гір,
де грайливо дзюрчить
бірюзово-срібляста ріка,
Небосхил покривають хмарини,
як білий зефір, -
Там торкнулась до сонця
тендітна жіноча рука.
Там кульбабка розквітла
погожого світлого дня,
й несміливо поглянула вперше
на цей білий світ;
Первоцвіти схилялись до неї,
мов добра рідня,
а краплинки натхнення
котились з ялинових віт.
Закохалась кульбабка у
кожен зелений листок,
в кожне дерево, квітку,
в яскраві небесні зірниці;
в шепотіння ріки, подих вітру,
в каміння й пісок,
в терпкість м'яти, в духмяну
пахучість пшениці...
І на зло буревіям,
холодним потокам на зло,
диво-квітка міцніше хапалась
за твердість землі.
Все сильнішим ставало
таланту могутнє стебло,
негаразди ж топились,
як в морі старі кораблі.
Ніжні, світлі, прекрасні
сердешні вірші
білим пухом летіли по
різних кутках України...
І турботно торкались прихованих
струн у душі,
рідну мову свою величали,
як спів солов'їний.
Затамовую подих, читаючи
кожне словечко,
і смакую вірші, мов солодкий
нектаровий плід.
Від краси завмирає, і знову
тріпоче сердечко...
Твої вірші, Наталю, дарують
душевний політ...
Хай Господь нагородить тебе
за усі ці старання!
Хай омиє зі щастя й здоров'я
криштальним дощем!
Щоб на крилах у Музи стрічала
ти нові світання,
І далеко-далеко
блистіли кристали
віршів-діадем...
14.01.15.
Сказати, що я вражена до глибини душі - це нічого не сказати... Невже все це для мене??? Зворушена!.. Дякую, Сонечко, за таку теплу, світлу і чарівну присвяту! Краса та й годі!
Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, я так рада, що тобі сподобалось! Ти заслуговуєш на тисячі таких присвят! Адже твої вірші - НЕЙМОВІРНІ!!!!!!!! Будь щаслива! Дякую
ДОБРА ТА НАТХНЕННЯ! 
Щиро дякую Вам, Олечко!!!!! 
Натхнення тобі на нові чудові вірші! 
Сказати, що я вражена до глибини душі - це нічого не сказати... Невже все це для мене??? Зворушена!.. 
Краса та й годі! 
Дивовижна присвята Наталочці. 
Дуже красиво 
Чудово, Богданочко 
