Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: МАМИНА ПІСНЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шостацька Людмила, 25.11.2015 - 22:23
Усі Ващі твори написані з душею,Бог не обділив талантом.Матуся Вам передала глибину почуттів і велику любов.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Людо, мабуть все найкраще, що є в дітях – це від мам.Дякую Вам за розуміння і душевність. Касьян Благоєв, 01.05.2015 - 14:32
певно, то єдине, що приходить до нас, нашої свідомості після першого подиху нашого, і останнє, що супроводжуватиме край доріг наших...а я не ризикую хоч щось написати схоже сюжетом, темою... боюсь сфальшувати і тему цю, і почуття, і сфальшивити голосом. чи словом... тож ви знайте: подібні вірші - і за нас, невмілих, ваша душа вимовляє Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повторюю: я теж не вмію... і не беруся... воно само приходить, а я маю нахабство записати, та ще й на сайті розмістити...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це – найсвятіше, що в нас є чи було в житті... Дякую!
I.Teрен, 02.03.2015 - 22:05
У котрий раз повторюю, що краще про найсокровенніше не скажеш. А сайт не хоче пропустити цю просту, але слушну думку. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша похвала окрилює. А сайт зараз – більш мертвий, ніж живий.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Юрію, так приємно, що сподобався! Дякую щиро!
Валя Савелюк, 01.03.2015 - 07:31
моя мама співала - а я ходила за нею слідом і слухала... українські жінки мають співочі серця... як птахи... я не вмію співати - але, як це часто трапляється з неспівочими людьми, люблю... щирий вірш, Світлано, і почуття щирі Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ми, часом, співали в два голоси... Рідко, на жаль. Більше слухала маму, яка співала, що б не робила...Валю, я часто думаю: красивий наш народ, щедрий, співучий, мудрий, добрий... За що доля така? Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так о маме же писала, о моей певчей птице! До сих пор так явно слышу ее бесподобное пение – мурашки по коже... Спасибо, Гена! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо всі ми – чиїсь діти...
Натаsha, 28.02.2015 - 17:50
Бог дав талант, та доля стежки життя сама сплела на небесах Його лиш воля... там пісня мами ожила Пройняв Ваш вірш, Світланочко, до сліз Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, щиро-щиро!
РОЯ, 28.02.2015 - 16:50
Ця пісня, слово, голос супроводжуватимуть Вас повсякчас, оберігатимуть щохвилинно...
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і є, Роя. Вдячна Вам.
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо і був, то давно вивітрився... на жаль... Дякую на доброму слові! Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
День такий сьогодні, навіяло. Дякую, Анюта. Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Наталочко!
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Любонько!
|
|
|