Стою собі одна на роздоріжжі
Куди іти зовсім я незбагну
Вкажи мені дорогу, мій Всевишній
Туди я тихо, мовчки поверну
Боюся впасти, бо піднятись тяжко
Та іноді бракує просто сил
А зупинятись я не маю права
Злетіла б та, на жаль, не маю крил
Бо знаю, гріх носити в собі тугу
То краще її в пісню переллю
Невзмозі я терпіти цю наругу
ЇЇ весняним громом розіб"ю