Собою володій, хоч натовп біснуватий
Тебе кляне, бо зміг збісити всіх.
Вір в себе сам. Хоч проти тебе фатум.
Вмій маловірним відпустити гріх.
Хай час не вийшов – ти чекай до скону,
Хай люди брешуть – ти їм кинь з ноги.
Ти вмій прощати, та зніми корону –
Прощати можуть не лише боги.
Ти мрій, та не роби із мрії пана,
І не обожнюй роздуми й думки.
Знай: похвала і осуд – то омана,
Бо кожен каже те, що лиш з руки.
Коли твої слова перекрутили –
Мовчи, бо їх згодують дурням в жарт.
Коли життя загнали у могилу,
Як маєш стержень – то підеш на старт.
Умій закласти все, чим збагатився,
Для чого жив і в що усе вкладав.
Ти вір у більше. Й чуєш: не жалійся,
Що все програв й прийшов, де починав.
Вмій володіти нервами і тілом,
Як порожнеча зупинила лет.
І лиш тепер, як все, чим жив, згоріло,
Свобода поведе тебе вперед.
Спілкуйся просто з вищими чинами,
Будь чесним, як з собою, із людьми.
Твердим й прямим стань з другом й з ворогами,
Дистанцію тримаючи завжди.
Заповни сенсом кожну мить свідому –
Так впорядкуєш днів бджолиний рій.
Й ти світом володітимеш, як домом,
Людиною постанеш, сину мій.
