Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анатолій В.: Коли згасне зірка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Nino27, 29.11.2016 - 21:15
Чудові слова,прекрасний вірш!!! Та не знаю чи маю право...,але не треба так,нехай ще довго-довго горить ця зірка...для нас усіх!!!
Анатолій В. відповів на коментар Наталка Долинська, 01.12.2016 - 17:29
Щиро вдячний! і дуже Вам радий!
геометрія, 27.11.2016 - 19:20
Читала і аж серце трепетало,Анатолію, бо це нагадало мені про мого загиблого на шахті синочка. І мені здавалося, що він мені говорив: "Може той клен - то твій синочок, йому про себе розкажи". Це з мого вірша "Ти в цьому світі не одна"...
Лілея Дністрова, 26.11.2016 - 20:39
Бути поза часом, і разом з тим – поруч. Які витончені рядки!!! Моя муза з Вами співзвучна у вірші: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688328
Анатолій В. відповів на коментар Лілея Дністрова, 30.11.2016 - 20:35
Дійсно співзвучно.. Спасибі Вам!
Світлана Моренець, 22.11.2016 - 20:20
Тема, дуже близька мені, тож і настрої перегукуються:"Прийду я навесні фіалками в саду і в юність нашу світлу поведу. Впаду, зорею пролетівши милий двір, коли прийде серпневий падозір..." Анатолій В. відповів на коментар Світлана Моренець, 27.11.2016 - 19:22
...Дійсно, близький настрій... Дякую Вам!
Олена Жежук, 22.11.2016 - 19:21
Неймовірні почуття, ліричність у кожному доладному слові. Насолода читати.Не пропадайте... Ліна Ланська, 22.11.2016 - 18:51
У мене теж сьогодні щось подібне народилось...Мабуть,Осінь мінорить... |
|
|