Борис Слуцький. О шостій ранку після війни. Переклад
Убили найсміливіших, найкращих,
А врятувався тихий та слабкий.
Колючим дротом, у іржі пропащим,
Сповзає плющ, впинається в блакить.
Зозуля від зорі та до зорі
Кує літа для командира взводу,
І вперше наче дивиться у воду
За всі чотири роки у борні.
Я вчора Перемогу святкував.
І от сьогодні, доки світ ще спав,
Зважаючи на почесті і втрати -
Палає сонце, не шкодує сил.
Над сорока мільйонами могил
Виходить сонце,
що не вміє рахувати.
Борис Слуцький. Переклала з російської мови Єлена Дорофієвська
В ШЕСТЬ ЧАСОВ УТРА ПОСЛЕ ВОЙНЫ
Убили самых смелых, самых лучших,
А тихие и слабые - спаслись.
По проволоке, ржавой и колючей,
Сползает плющ, карабкается ввысь.
Кукушка от зари и до зари
Кукует годы командиру взвода
И в первый раз за все четыре года
Не лжет ему, а правду говорит.
Победу я отпраздновал вчера.
И вот сегодня, в шесть часов утра
После победы и всего почета -
Пылает солнце, не жалея сил.
Над сорока мильонами могил
Восходит солнце,
не знающее счета.
(с) Борис Слуцкий
