Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Моє життя - сторінки книги / ода / - ВІРШ

logo
Ніна Незламна: Моє життя - сторінки книги  / ода / - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Моє життя - сторінки книги / ода /

Моє життя, це немов сторінки книги,
Давно прочитані й прожиті лиш мною,
У них є літо, осінь й зимні відлиги,
З бузковим цвітом подолані тривоги.
Пізня дитина, як та брунька троянди,
Що народилась, вже перед морозами,
Часті хвороби, то ж не до насолоди,
Батькам заважко, по тілу мов лезами.
Весняна повінь, закликала до життя,
І, як сльозину, хоч й солону ковтала,
Й шквал перепонів, все ж вірила в майбуття,
У люди вийду, я відчувала, знала.
І в сукні зношеній, долала шлях наук,
Роки  у школі, з гірчинкою минали,
А коли літо, собиралася у гурт,
Ми буряки з подругами вже сапали.
Полечко чуло,  ту пісню, задушевну,
Під сонцем ясним, то ж припікало в плечі,
Хоч заробили  копійчину мізерну,
Нас підбадьорювали звуки лелечі.
Давно вірш перший, був написаний до свят,
Теплі рядочки, подеколи згадаю,
Я здивувала родину, знаних малят,
У душі й нині щиросердно плекаю;
«В маленькому містечку
На берегах крутих
Росло мале дитятко
В сім`ї Ульянових…
Росло й думало воно
Про краще майбутнє
Чи проживемо сумно?
Чи світле незабутнє…? »
( написаний в п’ятому класі,
 були невмілі перші кроки).
У скруті жити, які вже там вірші,
Та ще й підтримки, опісля не мала,
Бажала я смачніше з`їсти, як всі,
Йти працювати, надію плекала.
Не пасла гуси, з дитинством прощалась,
Тепер лиш спогад, як ранкове сонце,
Те гелготіння, допоки збиралась,
Мене втішало, погляд у віконце.
***
Вкотре сторінку я перегортаю…
В домі нестатки, сім`я завелика,
Тож тільки в праці, можна збути лихо,
Може хтось скаже, то чергова примха,
Хтілось забути, слово «сіромаха».
Як той метелик, роси на листочках,
Вправно збирала, щоб все ж мати сили,
Часто губилась  у квітлих пелюстках,
Для батьків втіха. За мене, просили,
Бога й всіх святих, здолать хвороби й страх.
Щоб знайшла стежку, чарівную в житті,
Та й не журилась, з волошками в полі,
І посміхалась, до ромашок  в житі,
Перегортаю пелюстки в суцвітті.
***
А чи пройшов, хтось свій шлях без помилок?
Все в окулярах, у рожевих, на жаль,
Ти молодий,  тож ще є в навчанні толк,
Вечірня школа, важко, в душі печаль,
Ще ж  є робота, багато сходинок.
Підйом по сходах, понадміру крутих,
Хоч оступилась, все ж обрала волю,
Весни сум`яття,  в саду закоханих,
Розцвіла квітка, стріла свою долю.
Йду, попереду- хата на горбочку,
То сон, далеко, від мами і тата,
Вітер колиску, гойдав у садочку,
А в житті планів, іще так багато.
Весна минала, моя двадцять п`ята,
Праця, навчання. Вітання колегам,
І за три роки, стоїть своя хата,
Рукам завдячу, рідним й молитвам,
Всього навчили, була ж не пихата.
***
Так пори року, в сторінках ховались,
Гості не часті, до батьків на поріг,
Спогад  дитинства, сім`єю збирались,
Любов`ю сповнений, матусин пиріг.
Сльозина вдачі, ненька приголубить,
Чому так рідко, приїздиш доню?
Весь час у справах, від сліз витру губи,
Загляну в очі, поглажу долоню.
Три зірки в небі - маємо три доні,
Проблем достатньо, хворіють нерідко,
Немає помочі.Та дяка долі,
Справлялись вдвох, то ж й на душі легко.
Часто бувало, що папір та ручка,
Допомагали труднощі пережить,
До гуморесок шукала словечка,
Журби позбутись та всіх розвеселить.
***
Золоту осінь, стріла в сорок років,
Роки минулі -  падіння і злети,
Біда ввірвалась, втрата найдорожчих,
Душа страждала, складала куплети,
Вони ж губились, посеред листочків…
Я пролистаю, лиш кілька штук назад,
Зоріє спогад…. золоте весілля,
Куйовдив вітер багряний листопад,
Рядки вітання…. святкове застілля.
*«Дорогие мама и папа,
Дорогие родители наши,
Вспомните как когда – то,
Уже пятьдесят лет спустя,
Вы повстречали друг друга,
Друг другу открыли сердца,
Не было видно вам свадьбы,
Ведь годы были не те,
Горько вам не кричали,
Лишь хлеб лежал на столе.
Но несмотря на невзгоды,
Трудностей не боясь,
Нас семерых породили,
Бога за нас просили,
Чтобы жило дитя.
И вот сегодня собрались,
Все за семейным столом,
Чтобы, от сердца поздравить,
Выпить за торжество.
Дорогие мама и папа,
Простите детей своїх,
Что, может не так сказали,
Иль чем - то, смогли огорчить.
Сердечно мы вас поздравляем,
Хотим одного пожелать
Как в золотой век собрались,
Собраться и в семьдесят пять!
1980г *
***
Роки минали… на скронях сивина,
Полоса чорна, змінилась на світлу,
Вже й наче рідна, добріша чужина,
І, як дитя, тішусь цьому світу.
Мої три доньки, як квіточки в полі,
Шляхи шукали,  теж старанно вчились,
Щоб знайти щастя та жити на волі,
Їх рясні мрії, зерном розсипались.
Весняний вітер, сонце в піднебессі,
Сприяли долям на вік поєднатись,
Рушники в квітах. Весілля на часі,
Так рік за роком, ми ж лише пишались.
На світ  родилося прекрасне дитя,
Радість земна, узрівши перші кроки,
Милих онуків, лепет; баба, дідя,
Придали сили на наступні роки,
Як ковток кисню, для повного щастя.
***
Вже за віконцем гасяться ліхтарі,
Палав світанок, допишу сторінку,
А чи й радіти, нині своїй порі?
Зустріла зрілість, не хочу спочинку.
Галас по хаті, семеро онучат,
Хай у достатку в життєвому вирі,
Не знають воїн та щасливі стократ,
Живуть довіку в радості і в мирі!
***
Літа мої, такі тихенько крались,
Смерть підкрадалась на віку три рази,
За молитвами, болі розчинились,
Знову я граюсь, з дітками, як завжди.
Незламну долю, вкотре возвеличу,
Дивлюсь до неба, читаю молитву,
Завше в надії, весноньку покличу,
Й тільки добра, усім на світі зичу.
Плекаю спокій, благодатну тишу,
Місячне сяйво, думки в інших світах,
Вірша рядочки, чи прозу напишу,
Ними живу, хоч я й в осінніх літах,
Любиме хобі, моє не залишу.
Як прожила?  Це знає лиш Всевишній,
Писалась книга, це скарб мого життя,
Хто був зі мною й цей світ навколишній,
Дав душі вижити, бачить майбуття.
Зорі зникають, дарують новий день,
Ще в книзі маю, чистенькі сторінки,
Чи доля шанс, ще дасть й почую пісень?
Себе потішу, задзвенять знов струмки,
Стріну весну, продовжу писать книгу…
***
Моє життя, тут, на сторінках книги,
Усе прочитане, прожите мною,
Ніжно торкаюсь своєю рукою,
Змінюють колір, вже ледь жовтуваті,
Як поладнати в душі із собою,
А чи  заплакать, чи та й  заспівати?
Чи може й справді, краще знов писати.

Лютий 2020р (*-рос мовою.)
 

ID:  865740
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.02.2020 09:27:45
© дата внесення змiн: 31.08.2024 11:31:43
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 26 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Ніна-Марія, Nino27, Микола Холодов, Надія Башинська, Олеся Лісова, Світлая (Світлана Пирогова), Капелька, Валентина Ярошенко, Valentyna_S, Катерина Собова, Наталі Косенко - Пурик
Прочитаний усіма відвідувачами (848)
В тому числі авторами сайту (42) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Микола Холодов, 24.02.2020 - 13:01
12 12 12 give_rose give_rose give_rose Ой ні, не плакать, а співати
І довго-довго ще писати... 16 17 ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно вдячна Вам! give_rose 22 22 21
 
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно вдячна Вам! give_rose 22 22 21
 
Дуже зворушливий шлях, Ніночко, але він чудовий із радістю та з гірчинкою. Дякую, за той світ, в який повели і дали відчути той незабутній смак... 12 12 give_rose give_rose give_rose 021
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Наталочко! Я дуже рада нашому спілкуванню. Дякую за підтримку і інколи за підняття настрою. Шастя Вам і натхнення give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Наталі Косенко - Пурик відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 24.02.2020 - 06:57
give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose 21 22 22
 
Ніна-Марія, 23.02.2020 - 20:30
Дуже зворушлива Ваша життєва сповідь, Ніночко! Щастя Вам справжнього і безмежного!!! 12 12 16 21 22 22 32 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую. Ніночко! Яка то радість,що є в мене такі друзі. Щастя Вам! give_rose 22 22 21
 
Зоя Енеївна, 23.02.2020 - 16:46
Бажаю наснаги, спокою і Миру!
12 12 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую,Зоїчко!Завжди Вам рада. Успіхів і натхнення Вам! give_rose 22 22 21
 
Катерина Собова, 23.02.2020 - 15:03
12 12 12 Ніночко, працьовита і Незламна, Ваш образ жінки Берегині з гідністю пронесуть Ваші внуки і правнуки, в них ваше щастя!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Катрусю! Хай Бог дає Вам наснаги,дарує здоров*я і щастя! give_rose 22 22 21
 
12 Ще з телефона прочитала Ваш життєпис, Ніночко! А тепер, нарешті, вже з компа пишу. Я б сказала, що це книга одкровення і ода життю, попри всі негаразди. Щастя і добра Вам і Вашій родині! give_rose give_rose give_rose 021 shr
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую за підтримку, Світланочко!Рада,що є в мене такі друзі. Щастя вам! give_rose 22 22 21
 
Nino27, 23.02.2020 - 14:41
Дай Вам Бог всього і багато!!!
Щиро з теплом душі 16 16 give_rose give_rose give_rose !!!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна,що завітали. Дужедякую! навзаєм!Хай доленька щаслива і лвгідна! Теплп Вам і добра! give_rose 21 22 22
 
Себе втішаю, що задзвенять струмки
Стріну весну, продовжу писать книгу!
Дорога Ніночко! Адже так і буде! Ви іще не одну книгу напишете! Божого Вам благословіння і міцного здоров'я на мгогїї літа! Натхнення Вам і процвітання!
12 16 writer love03 ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую,Валюшо! Хай Бог всіх благословляє,придає сили в цьому буремному житті. І Вам Бажаю всього найкращого! У жінок важка доля.Хай Бог під крило візьме! Будемо сильніші. У дружбі є сила,яка надихає нас писати. Успіхів Вам і натхнення! give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
Олеся Лісова, 23.02.2020 - 12:33
12 021 Неймовірна правда життя, Ніночко. Чомусь завжди хотілося всі нестатки в сім'ї компенсувати природою, дивуватися її бездоганності і щедрості. Нехай Бог береже Вас і всю родину і дарує многії літа! cup shr give_rose give_rose give_rose 22 22 16 16 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Олесю! Щастя Вамі натхнення! give_rose 22 22 21
 
Н-А-Д-І-Я, 23.02.2020 - 12:05
12 12 16 16 Чудова ваша книга життя, Ніно: були там і радість, і переживання...Головне, що зберегли сім"ю, маєте хороших дітей і внуків...
Крокуйте далі життєвим шляхом.Хай вам щастить! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose hi 9 019 021 shr cup sty101
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую,Надійко!Навзаєм! Хай буде мир і щасливі люди в нашій Україні! give_rose 22 22 21
 
Не можна читати Вашу сповідь без сліз на очах! До того пронизливо і близько до серця! Нелегкі часи пережило наше покоління, але йшли до світла, і тим втішалися. Дай Боже нашим дітям і онукам жити в мирі, злагоді, достатку і душевному спокої.
16 16 12 12 friends give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую п. Людмило!Дай Боже світлого майбутнього і щастя всім! give_rose 22 22 21
 
Саша Чорнобіла, 23.02.2020 - 10:29
"Вірша рядочки, чи прозу напишу
Ними живу я, хоч й в осінніх літах
Улюблене заняття не залишу". Нехай так буде завжди!!! 16 16 16 give_rose give_rose give_rose 12 23 23 23
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Сашенько!Дякую за підтримку і пораду.Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: