|
Валюшо, рідненька, дозволь привітати,
Сьогодні у твій визначний Ювілей.
І щиро тобі у цей день побажати
Яскравих моментів і нових ідей.
І звісно, здоров’я, здоров’я, здоров’я,
Щоб чаша наповнилась ним через край.
Й коли повертаєш додому з дороги,
Щоб сил додавалось і квітнув розмай.
І мирного неба, і радості вранці,
І спокою, й тиші увечері в дім.
Щоб ти аж купалась в достатку і щасті,
Й завжди почувалась щаслива у нім.
Хай серце наповниться ніжним коханням,
Повагою рідних й родинним теплом,
Спорідненість душ і думок поєднання,
Збере всю сім’ю за єдиним столом.
Хай линуть в цей день побажання і тости,
Лунають для тебе найкращі слова,
Хай часто збираються друзі і гості,
І ти поміж ними ще літ 100 жила.
**********************
ПРИВІТАННЯ-СПОМИН ВІД МАМИ
Зростала донька у родині
Серед всіх трьох в сім’ї синів.
Вона як квіточка єдина
Між хлібних спілих колосків.
Вона як сонечко ясненьке,
Що випромінює тепло.
І нею тішилася ненька
І в тата серце аж цвіло:
Обожнював свою принцесу,
Пишався нею і радів,
І на роботу брав Валюшу,
З собою в тракторі возив.
І мамі – гарна помічниця,
Допомагала, чим могла,
Старанна в школі учениця,
Слухняна й лагідна була.
І в день народження щорічно
Робили свято для доньки,
Бо на Купала, в день магічний
Їй добавлялися роки.
Тож традиційно серед двору
Татусь встановлював вербу.
І діток сходилося повно
На диво-казку чарівну.
Спочатку йшли дівчатка в поле
Зібрати польових квіток,
Й приносили, як йшло все вдало,
То оберемки квіточок.
Плели в пучечки й прикрашали
Уже встановлену вербу.
І в розмаїття добавляли
Цукерки й різну смакоту:
Усе, що можна закріпити
На тонких гілочках верби.
А на вершок іще кропиви
Щоб інші діти не змогли
Зламати гілки передчасно,
Бо так заведено було,
Що старші хлопці дуже часто
Прийдуть й зламають, що було.
Вважалось: гілки від "купайла"
Магічні й дуже помічні:
В рядочок огірків покласти,
То вродять гарні і рясні.
А ще до того, як ламати,
В дітей - гуляння цілий день:
І танцювати, і співати
Купальських спІванок, пісень.
А після «корінь» від купайла
Несли «топити» у ставку,
І кожна дівка дуже файна
Із квіток в плетенім вінку.
А потім ті вінки пускали
На воду.. І як вони пливуть,
То по них долю визначали,
І те із ким життям пройдуть.
Отак Валюша підростала
За роком рік в Купайла-день,
Незчулася – доросла стала…
І ось вже славний Ювілей.
Вже сорок п’ять прийшло сьогодні..
Давно у неї є сім’я:
Є чоловік, два сина й доня –
Родина в Валі вже своя.
Вадим і Діма одружились
Й окремо жити вже пішли.
Настуня в домі залишилась,
Та випускні роки прийшли.
Ще трішки і закінчить школу
Й свою стежину обере.
А мама й тато всіх додому
Чекатимуть: хто з них прийде.
А в Андріяшівці в будинку
Матуся Валі ще живе,
Чекає завжди на родину,
Із нетерпінням в гості жде.
Тож хоче щиро привітати
Єдину донечку свою,
Здоров’я міцного бажати,
Та щастя й радості в сім’ю.
Та миру й злагоди в родину,
Поваги і підтримки всім.
Хай радість й сміх дитячий лине
Від внуків й щебет йде у дім.
Й Хранитель-Янгол з кожним кроком,
Йшов поруч щоб й оберігав,
Й Господь іще життєвих років
Багато Валі додавав.
ID:
1017096
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Портретна поезія
дата надходження: 08.07.2024 13:37:17
© дата внесення змiн: 10.07.2024 20:01:51
автор: Ольга Калина
Вкажіть причину вашої скарги
|
