Це свято дивне і веселе:
Традиція – нове стрічать,
Умовну дату відзначать.
Планета в просторі несеться,
І Сонце, зорі і світи.
Чумацький шлях розкрутить всесвіт,
Як велетенський серпантин.
На синусоїді сезонів
Обрали ми єдину мить.
Аби її не пропустить,
Рахуй биття пів-нічних дзвонів!
Ось-ось.. О, єсть! І вже мина…
Духмяні келихи в долонях
Дзвенять, цілуючись за нас.
І сніг, і дощик на ялинці,
Блищать-моргають ліхтарі…
Оце вже йде – новенький рік!
А час святковий лине, лине…
Час побажань – не пропусти!
Вдвох загадаєм щастя сину
І – будьмо! Будьмо я і ти!
фото з інтернету, після свята - буде своє. Щасливого Нового року усім!
Оценка поэта: 5 Ми з дружиною вже кілька дитячих подарунків з цукерками розколупали. Це жахливо, як він повільно наближається. Отак! За здоров"я дітей боремось ціною свого здоров"я. Більше мирного вогню!!
Кузя Пруткова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не довго вже! Ось-ось - і свято!
Ялинки вже - в святкових шатах,
Вже можна хату прикрашати,
І подарунки купувати
(але ж - надійно їх ховати),
І - хай скоріш приходить свято!