Я завис між минулим і дійсністю
Его десь моє в вісімдесятих...
Сорок сьому весну ділю з Вічністю -
Два по двадцять з гаком віднятих...
Зранку - знов метро закриє півсвіту
Блюз вагонних коліс і перонів
В коливанні навіює запахи літа
І тебе, стислу в цьому чеканні долоні
День у день ми куєм своє щастя поволі
І чим тяжче воно нам дається
Тим цінніше сприймаєм. Доволі
Маєм те, що справді вдається
А увечері, з сонцем прощаючись
Із вікна постсовкового міста
Ставлю РОК, собою лишаючись -
Ми ще з того зліплені тіста -
З покоління вічних романтиків
Що плювало на їхні закони
На життя з кольорових фантиків
І на модні їх закордони
Так що з долею все ж ми квити
Наше кредо - бути собою
Чесно жити і просто любити
Й нести те, що зветься любов"ю
До землі, до людей, до коханих
До дітей, до батьків, до світу
До цих днів і сонця жаданних
До дощу, до небес, ждо квітів....
Я завис між минулим і дійсністю
Его десь моє в вісімдесятих...
Сорок сьому весну ділю з Вічністю -
Два по двадцять з гаком віднятих...
Київ 07.11.2011 року
Цікаво. Я теж з Вашого покоління. Але і попсу люблю.
kriwoy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Попса буває різно. Якщо це АББА,Сандра, наприклад, то це вже не попса. Попса - особливе поняття, в яке я вкладаю низькопробні пісеньки без тексту або музичного змісту, або без того і іншого))))). І звичайно, ненавиджу блотняк, який чомусчь нарекли ШАНСОНОМ)))
Добре кажете! Мені 51 і я також завис, як і Ви, у 70-х і в 80-х. Вірш - супер! Музика також. Підскажіть,що це за група, а як з"явиться вдома мій 18-річний рокер,то я його перевірю, чи вгадає. За рік навчився грати на гітарі, купив за стипендію вже свою електро - "Epiphone" і так шпарить вже,що й ну! Навіть пробує пісні писати.Побачимо, що з того вийде.
kriwoy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ого, про "Епіфона" ми в такому віці й не мріяли! Це "Діп пьорпл", 1993, здається рік. Я зараз граю з такими ж невігласами у двох рок-гуртах...хай! Аби не попса і блотняк. Я на році виріс і нічого.