Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Настасья Вікторівна: Давайте скажемо сьогодні - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тріумф, 23.09.2015 - 14:25
Дякую. Дуже багатий матеріал для роздумів. Він одразу вилився у цьому вірші.Бог усе пробачить. Моя люба, без каяття «Завтра» не буває. Не буває миру, щастя, Хоч і світ бажає. Це, як спраглий, біля річки, Що сидить, чекає: Може, хтось таки, хоч трішки Води начерпає. Але, треба тут самому Рукою напитись, Богу дякувать Святому Й низько поклонитись. Тоді щастя завтра буде Геть в усіх народів, Як залишать гріх свій люди Й вийдуть на свободу. Бо, як бик привик, так риче: Інакше не знає! І тому він своє, биче, Й завтра заспіває. Буде бити і колоти Гострими рогами, Бо він повен, до нудоти, Своїми гріхами. А покаятись, то значить: Гріх свій залишити, І тоді все Бог пробачить, Будеш в щасті жити. Отож, хочеш чи не хочеш, Перестань грішити! Сама, сестро, ти не можеш, Треба попросити У Спасителя, у Бога Гріх увесь простити, Щоб була тобі дорога В світле «Завтра» жити. Настасья Вікторівна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую Вам. Це надзвичайно просто. Ви молодчинка і ще раз Вас спасибі |
|
|