Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Жежук: Небо у мені - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 10.02.2018 - 21:44
Думками можна бути і на небі... і тримати небо у собі...Це під силу справжнім романтикам...
OlgaSydoruk, 07.02.2018 - 21:35
"Чи я із неба зовсім не спускаюсь? Чи й справді небо у мені живе..?"Вражає!Краса!
Серафима Пант, 07.02.2018 - 12:31
Красивий вірш! Небо плаче. Небо сміється. Все, що довкола - наш внутрішній світ. Небо в тобі - чуйне, трепетне серце, Щирих емоцій натхненний політ. Lana P., 05.02.2018 - 20:47
ми маємо у собі частинки атомів із неба, тому і, справді, воно живе у нас чаруюсь Вашою лірикою
Сіроманка, 05.02.2018 - 08:57
"...і дивиться на мене Око Неба:- Прийшла таки... - Я йшла віки до Тебе!.." Ярослав К., 04.02.2018 - 21:28
Не знаю я, на небі ви, чи де... Принаймні, на землі вас щось не видно Корона-невидимка у царівни , Але скажу, що вам вона іде... Злізайте вже, бо в небі теж дощі, Промокнете і хто вам буде винний? Хворіють і принцеси, і царівни... Злізайте, я тримаю вже драбину, Швиденько, бо вечеря уже стине, А на столі котлети і борщі... Олена Жежук відповів на коментар Ярослав К., 04.02.2018 - 23:29
Знайшовсь нарешті справжній молодчина, Який царівну зніме із небес, Накриє стіл... борщу подасть, чарчину - Й корону зніме... це уже прогрес! Ярослав К. відповів на коментар Олена Жежук, 05.02.2018 - 13:58
А скільки ж можна в небі тім літати? Запевню, непогано й на землі, Тут можна і кохання, й щастя мати , Як мають і царі, і королі. Царевичи тут з сильними плечима Блукають одинокі і сумні... Можливо що: "Якраз така дівчИна,- хтось скаже з них,- потрібна і мені..." Ні, досить вже триматися за небо, Тут теж усе цікаве і нове! А небо... ну, якщо воно так треба, Беріть с собою... хай у вас живе... Світлана Моренець, 04.02.2018 - 20:01
Дуже люблю писати мініатюри, серед яких була така:"В незвіданості нетрях, без просвіту шукаю відповіді наяву і в сні: я – порошиночка в безмежжі всього світу, то... як же він вміщається в мені?" Зовсім іншими словами, але думки тривожать нас подібні. Дмитро Кiбич, 04.02.2018 - 18:12
Гарнi, яскравi рядки, Олено. Така досить цiкава iсторiя, нiбито дилема своерiдна вмить постала. То ще якраз згадалася пiсня Софii Ротару, у якiй героiня себе з небом ототожнюе. Ну, якщо мовою оригiналу:Небо - это я! Посмотри на меня. Мне нужно тебе сказать. Тiльки от у вас у 4 i 5 рядках слова "моiх", "менi", а потiм ще через рядок "моi", "менi". Схожi слова i на близький вiдстанi одне вiд одного розташованi. Може вам тут у 5 рядку слово "менi" замiнити на "рясним" - "Воно рясним сповiдало дощем". ЮНата, 04.02.2018 - 16:42
Хай як проблеми й болі приземляють,Та серце - щире, а не крижане... З незгодами уміло я справляюсь, Тому що небо у мені живе... Це про Вас! Nino27, 04.02.2018 - 14:40
Все чудово,Оленко...нехай,вірші он які гарнющі!!! Щасти в усьоому!!!Щиро !!!
|
|
|