Я хочу бачити майбутнє та знати: що чекає і коли?
Грядуть великі, переламні, у життях укра֜їнців, події.
Той, хто приніс пекельне зло, і сам того не зрозумів,
Що міць народу відродив, в нена֜висній йому країні.
Хіба ж цінуєш ти життя, коли нема йому загрози?
А рідні люди, без страху֜ їх втрати, стануть найдорожчі?
За місяці війни, що вкрила всю країну та триває й досі,
Багато розумінь прийшло до кожного, немов прозріли очі.
Майбутнє… Бачиться воно лише у світлих, теплих мріях.
Війна закінчиться обов’язково, перемогою добра над злом.
Народ, який не потонув під натиском ганебного напливу
Безчестя ворога, здобуде право визначати свій кордон.
За перемогою, настане час відновлень з неабияким азартом.
Усе відстроїться та стане кращим, ніж в період «до війни».
Засвітяться бажанням очі, та посмішки сіятимуть вітальні.
Майданчики дитячі накриє безтурботним сміхом дітвори.
Країна покрокує вільним шляхом сподівання та надії
Людей, які плекаючи у тім бажання, віддали֜ свої життя.
Скорботна, невмируща пам'ять житиме навічно з ними.
Велика біль у тім, що доля, не питаючи, обрала їх сама.
Минуть роки, до поки весь цей жах війни стихатиме.
Багато тепер тих, кому нести пекучий біль усе життя,
Та кожен новий день, світліше від минулого ставатиме.
Нехай зігріє доля кожного, часи без болю випліта.
Всі думи про майбутнє, споріднені лиш світлій мрії.
Хіба ж присвятиш сподівання ти тенетам темряви?
Життя країни вільної в великому цивілізованому світі.
Яке воно? Омріяне… Йому назустріч йдемо впевнено.