на землях капища заветом
немого властелина эльфов
лит купол, книзу мощь клоня --
так серая льняная пакля,
подчёркивая цвет лица,
чуть выбита из под сукна
немного мятого берета,
с лихой небрежностью надетого,
надвинутого на глаза
наследницею коеля.
железную напоминаешь репу,
крестом направленную к небу,
когда его лучи колючие
свинцовыми примяты тучами,
а золотая шелуха
раскинута как потроха,
и ноги вытянутые,
столпами втиснутые
в калёный оскуделый грунт,
там превращённые в валун.
***
накинут плащ на мощи в раке,
известняковом саркофаге,
ты спишь?, структурою костляв
как клещевина, (говорят
она как пальма, это ложь,
сей куст на пальму не похож).
ещё вчера помазан миром,
бесстыдно оголённый миру,
(так карточные должники
снимают властные портки),
витриной с дутого стекла
прикрыв открытые бока.
как волны плещется народ,
уродуя о камень лоб,
и ясной падает слюна,
когда любуется толпа
на тень затёртого окна
от самой рани до темна.
***
зачем царевич елисей
бродил, не знаю сколько дней,
царевны лоб поцеловать
и вновь себе принадлежать?
к чему парадные фасады,
за камнем где царит прохлада
и лучезарные лампады
венчают праздные обряды,
где всё подчинено укладу,
витиеватые рулады,
в коих и слов не разберёшь,
и правды в коих ни на грош?
ужель, взлетев под купола,
восприняв их за зеркала,
и отражая в них тебя,
душа в том смысл обрела
и суть тебя в них погребла?
ужель ты снова был бы рад
свершить свой жертвенный обряд,
чтоб снова это лицезреть
и вновь за это умереть...
ID:
1022969
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками дата надходження: 26.09.2024 08:40:28
© дата внесення змiн: 26.09.2024 08:43:30
автор: Под Сукно
Вкажіть причину вашої скарги
|