Кохання наше наче пересмішник:
бо там де спокій з’єднаний з красою
заводить пісню; любить ліс розкішний,
коли в гілках від місяця утішний
тріпоче промінь, граючись росою.
Кохання наше – магія поета:
воно лише свої бажання прийме –
балкон ажурний, спокою тенета,
де віддає всі пристрасті Джульєта
в Ромео ніжні люблячі обійми.
Кохання наше – зманливе майбутнє,
і сутінки у той же час прощальні,
тому то в ньому світяться нечутні
і посмішки світанку незабутні,
і вечорові посмішки печальні.
Amado Nervo
Perlas negras: XXXVII
Nuestro amor es zenzontle: en el paraje
do la beldad a la quietud se aduna,
entona su cantar; ama el boscaje
cuando tiembla en el claro del ramaje
el rayo macilento de la luna.
Nuestro amor es un mago y un poeta:
reproduce, conforme a su deseo,
el calado balcón, la estancia quieta
donde agoniza de pasión Julieta
en los brazos amantes de Romeo.
Nuestro amor es mañana seductora,
y crepúsculo al par, que rojo arde;
pues lucen en su faz encantadora
las alegres sonrisas de l'aurora
y las tristes sonrisas de la tarde.
