Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослава Муромська: Відтепер безкрилий - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ fire_maroder, 11.02.2015 - 22:00
Що з обрію мої думки знесла.знесла- ну не пасує тут те слово. Не-па-су-є! І рими нема і розміру. Все через нього. До тих вершинщо Ти... що я... що ми... Пробіл забули. Та вже не манять крила поза обрій, Бо так багато у жаги теорій. І на пандем байдужості ти хворий: Байдуже вже... що ти?.. що я?... що ми?... А от за цей стовпчик- браво! Справді класно написано. Мирослава Муромська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Критика це чудово! Дякую Але от перше зауваження... щодо рими та розміру.. там ніби в кожній строфі останній рядок відрізняється. За аналогією і планом. Якщо Ви запропонуєте альтернативнтй варіан - буду вдячна, бо на думку нічого іншого не спадає( І ще раз дякую! |
|
|