13-15 вересня цього року відзначали
150-ті роковини світоча мікробіології
та епідеміології славетного сина Поділля -
Президента ВУАН академіка Д.К.Заболотного…
Бувають дні – весняні і осінні,
Й зимові, спохмурнілі, скучні дні…
А в нас були – насичені і чинні,
Та промайнули – що в чарівнім сні.
Були слова там про святу людину,
яка свій хист Гігеї* віддала
та у лиху, нелюдяну годину
в серця людей навічно увійшла.
Поділля син Данило Заболотний
упорав епідемій переліг:
недуги ті – жорстокі і скорботні...
Він смерть саму собою переміг!
Життя своє поклав на істин плаху,
щоб людство ще щасливішим було,
й лишив рецепт від Бога чи Аллаха,
здолати як непереборне зло.
…Пішов у вічність вчений наш, щоб жити
у вдячних, невпокорених серцях,
щоб все цвіло, щоб колосилось жито,
щоб майорів незборно рідний стяг.
Щоб ми жили, співали й веселились,
складаючи про вченого пісні,
за упокій душі його молились,
й служили ним оновленій весні!
13-15.09.2016, Тульчин-Київ
________________________
*Богиня здоров'я у еллінській міфології.
Чудово, Олексо!!! Ця людина справді зробила для всього людства стільки, що важко осягнути розумом! Вивчаючи новітню історію, я жахався тому, що наші краї безліч разів зазнавали цілковитого спустошення від епідемій чуми, холери та інших видів мору. Вічна дяка і слава Вченому!
Так, Ви маєте рацію, Петре! Прогрес людства неможливий без науки! В древні часи чума та холера викошували цілі країни... І зараз було б те сами, якби на сторожі не столяли такі вчені, як Данило Заболотний з Вашого Поділля! Вічна йому пам'ять!