Ходить осінь по краю,
Птиць вигонить із гаю...
І з дощем буває й з вітром,
Ще й з морозом, або й снігом...
А буває вона й плаче,
Хоч вона і не ледача,
До роботи закликає,
А, як треба - й підганяє...
Ще не зовсім голо в лісі,
І грибочки там помітні,
Ще й пахне капустою,
А буває й пусткою...
Не лінивиця вона,
Ще ж до того й чарівна...
І не холодно, й не жарко,
Вечори гарні й світанки...
Просинається раненько,
Одяга жупан тихенько,
Бере в руки інвентар,
Спішить в сад, як на базар...
Вигрібає, прибирає,
А буває і копає...
З квітів зерна собирає,
І працюючи співає...
З дуже тихим гомоном,
Ходить садом повагом,
Лад кругом наводить,
Ще й тихенько ходить...
Місяць чемний листопад,
Не спішить він на парад...
Не чекає снігопаду,
Зиму стріне без показу...
Ходить осінь по краю,
Я її дуже люблю...
З нею часом розмовляю,
А бува й пісні співаю...