«Оголені келихи»
Не визнаю килишків на коньяк.
Тримаю келих я округлий.
І знов, закономірно, просто так
У спогади… жіночі груди.
…
Ярослав Дорожний
19.04. кафе «Старе місто»
***
Занудьгувала щось. Відтак
Піду до магазину.
Куплю коньяк – м”який Жан-Жак,
На закусь – ще й маслини.
Ось п”ю коньяк. І тепло так
Стає мені у грудях.
І, хоч я той іще «козак»,
Спинятися не буду.
Бо той довгенький келих мій
Нагадує щось дивне.
Кажу собі: «Не пий вже, стій!»
Політ думок нестримний:
В уяві - ложе з пелюсток
Троянди (чи ромашки).
Звабливих почуттів росток
З”явився раптом з пляшки.
Лечу на крилах почуттів…
Чомусь не вгору, - долу!
Майбутній спогад не схотів
Мене обняти, кволу.
Бо як не грів мене Жан-Жак,
А пити я не вмію.
І геть зморив мене коньяк.
Ним хоч нудьгу розвію.
Ліоліна
28.05. Кухня в моїй квартирі.
