Через роки до тебе йду,
Вітри долаю й заметілі,
А на душі таке тату,
Не знайдеш в когось і на тілі.
На серці – тисячі рубців,
Та не триматимусь за болі,
У мене, ніби, сто життів,
Минуле кину за спиною.
Йому не дам до себе в гості
Хоч на хвилиночку зайти.
Для мене є у світі простір
Там, де немає самоти.
Там, де немає суму й зради,
Немає болів і жалів,
Нове життя відкрию радо
Серед усміхнених життів.
***
Пройшла в житті всі муки пекла
І не схиляла голови,
А «воювала” так запекло,
Що лютий ворог відступив.
«На серці – тисячі рубців, а на душі – тату» -
у цих рядочках стільки болю!
ЛГ – напрочуд сильна, оптимістична, не дозволяє минулому впливати на сьогодення…
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Cтало зрозуміло,що або бути в минулому, або іти вперед.Вирішила:минуле уже не зміниш,а майбутнє-цілком можливо.
