Ти диво дивне, зіткане зі слів,
Із вітру в полі, зоряного неба,
Із невловимих сонячних жалів...
Таку, як ти, обожнювати треба!
Ти пахнеш літом, сонцем, полином,
Ромашкою і м`ятою, і медом...
Твій аромат п`янить хмільним вином,
Ти пахнеш височінню, пахнеш небом!
Я б за тобою міг піти за край!
Де та межа, щоб не переступити?..
З тобою й в пеклі, мабуть, буде рай...
Таку, як ти, не можна не любити!
Умієш Толю глибоко кохати, а це-рідкість!
Ця дивовижнонезрівнянноособливоароматноніжна особа дуже щаслива отримувати такі солодкі і теплі слова від щирого серця щирого поета!Дуже гарні рядочки!
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий тобі, Наталочко! Спасибі від щирого серця! Зі святом тебе!
Зеленоока, чорнобрива, і душа полум"ям горить.
Фігура в неї пречудова, таку не можна не любить!
Це з якогось мого вірша, пошукаю, знайду, виставлю у КП...А вашим, Анатолію, я зачиталась, слова у нім жінок усіх п"янять...
Анатолій В. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00