"Обмий мене з́овсім з мого беззаконня, й
очисти мене від мого гріха... Очисти ісопом
мене,- і буду я чистий, обмий Ти мене - і я
стану біліший від снігу... Серце чисте ство-
ри мені, Боже, і тривалого духа в моєму ну-
трі віднови."
Псалом 51:4,9,12.
Іде гроза; бухикає гром́ами;
Шнурує небо ср́іблом блискав́иць;
Шматує с́итець в́ербових спідниць
І прагне землю вимити дощами.
Якб́и я міг вологими очима
Благати у дощ́у: "Мене очисть!"
Щоб став, як при народженні колись,
Він вирвав би пороки незлічимі.
Аж ні! Не цими водами омиті
Бувають душі. Інше джерел́о,
Що із хреста Голгофського текло,
Відносить гріх і помисли неситі.
Нев́идимі потоки благодатні.
Та, як дитя, довірившись Отцю,
Волію душу вичистити всю
Дощем, що онов́ити її здатний.
8 липня 2009 року.
Оценка поэта: 5 Я віруючий. Багато віршів на релігійну тематику читав, але так сильно метафоричного не надибав. Дяка Богу, що дає вам такі сильні слова!
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що ж, і за це слава Господу! А я й сам, перечитуючи, ніяк не зрозумію, звідки слова знайшлися.
Оценка поэта: 5 Якщо відверто, то я й не думав що в таку тему можна припасувати такі сильні образи...А це не так просто.Тобі вдалося.Успіхів тобі і наснаги!
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олексію! Я й сам дивуюсь. Починав з іншим нахилом, а вийшло так, як Богу було видніше.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аби тільки ще слова звучали переконливіше. Не кожна людина наважується стати під зливу благодаті. Жалкують втратити щось дороге, втрачаючи натомість справжній скарб. Дякую, Вікто!