Паранойя
Сила є – ума не треба!
Давлять танки на землі,
Літаки стріляють з неба,
З моря палять кораблі.
Суне ордами піхота,
Край мій топче чобітьми.
Йде опущена біднота,
А за нею царьок – Ми…
Має ядерну лякалку,
Пустодзвонить знищить всіх.
Він такий давно, ще змалку,
З пелюшок діагноз: псих.
Перед ним усі по струнці -
Чисто мумії стоять,
Глянеш – люди, а безумці,
Й не важливо, яка стать.
Є наказ бомбити місто?
Як два пальці об асфальт.
Розстріляти сотню, триста?
Не заціпить автомат.
Отака у них уява,
Отака у них мораль.
Є така війна-держава,
Править нею, хто? Москаль.
А які ж вони брехливі,
Цьому вчать із колисок,
Брешуть діти, брешуть сиві,
Глузд злетів із котушок.
Нащо розум, як є зброя?
Від якої це чуми?
Поголовна параноя…
Дай їм, Боже, стать людьми.
12 лютого 2015 року
