Всевишній людині створив цей світ
До нашої ери тисячі літ назад.
Він писав кров'ю сина заповіт,
Щоб у писанні шукали порад.
Віддав в жертву єдиного сина
Він поневірявсь по святій землі.
Переслідували... та Навина
Топтали немов зерно на ріллі.
Зневажали, кидали каміння,
Кат Ісуса розпинав на хресті.
За слово істини дум прозріння
Стікала кров у болю - святості.
Як впадеш підіймайся на ноги!
Пам'ятай, тре боротись за життя!
Візьми свій хрест і іди в дорогу
І зростай духовно немов дитя.
Ти, не бійся вітру, дощу, грози!
Коли до вогню обпечеш руки .
Коли є важко поплач від сльози
Молись від відчаю і розпуки .
Цей світ є жорстокий і лукавий,
Є добро, зло... істина та й брехня.
Один прагне неба, інший слави
Борись, не дай спалить себе вогням!
