Кажуть люди,що приймак-нещасна людина,
Бо гризуть його удвох теща і дружина.
І якщо всі примхи жінки можна ще стерпіти,
То від тещі козакові нікуди подітись.
Все бурчить,то грошей мало,то з дружками пиво п’єш,
То куди дівалось сало?Чом без дозволу береш?
Там не стій,те не бери,ти його туди не клав,
Не стовбич тут,відійди,позбавляє всяких прав.
Завжди злюча,товстелезна,наче діжка з квасом,
А хизується що схожа вона з контрабасом.
Якось сп’яну вихваляла вона свою вроду,
То і жаби реготали,булькнувши у воду.
Та вона стосовно себе комплексів не має,
Тільки зятя привселюдно завжди обзиває.
Він мовчить, і, наче мишка, ходить по квартирі,
Бо у неї на додачу й кулаки,як гирі.
Є,звичайно,тещі добрі, ласкаві і гарні,
Є й такі, життя з якими гірше буцегарні.
То ж і бідний Никодим мусить все терпіти,
Бо не може на зарплату він житло купити.
Якщо зять прийшов до хати,
Він стає володар...
Теща змушена мовчати -
Мовить лиш господар...
А то в тещі дорогої,
Лишиться два зуба,
Перший зуб, щоб був для болю,
... хай прикусить губу...
Galina Udovychenko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
