Збігає час у метушній тривозі,
А дні біжать, як навесні вода.
Та на життєвій ниві, на дорозі,
Так хочеться збагнуть: чи так жила?
Серед людей в суспільстві будь людиною,
І не скупись на гарні почуття.
А щедрість серць, даровані краплиною,
Наповнять радістю зневірені серця.
Зуміть чужу біду збагнути - головне!
Знайди те слово, що її здолає.
Почувши слово ніжне, чарівне,
Душа у розпачі не так уже страждає.
Не бійся доторкнутися душею
Й своєю теплотою тих зігріть,
Хто вирішив, що він вже за межею,
Що жити залишилося лиш мить.
О Боже Мудрий і Святий Отець!!!
Додай же мудрості творить добро.
Хай підлості уже прийде кінець,
І зникне із сердець навіки зло!
Оценка поэта: 5 Гарненько попри наївність автора, підлість бо тільки набирає обертів, а зло спішить втілитися у особі Антихриста.Та добро треба робити за будь яких обставин.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ось я про це і хотіла сказати: щоб там не було, а добро треба робити, бо без доброти неможливе життя.
бо без доброти неможливе життя.
