Ой маленькі, які ж ви маленькі!
І куди ви зібралися йти?
Повертайтесь до рідної неньки,
Треба трішечки ще підрости.
Ой слабенькі, які ж ви слабенькі!
Ну і як в люди вас відпускать?
Ви посидьте ще вдома тихенько,
Почуттів і снаги набирать.
Ой дурненькі, які ж ви дурненькі!
А подекуди й зовсім дурні.
Нумо, мчіться до хати швиденько!
Я сказала вам - рано ще! Ні!
Але рвуться на волю, на волю
І летять у далекі краї
З моїх сумнівів, з радості й болю
Мої віршики, любі мої...
31.05.2016
це якщо говорити про один вірш, а якщо про всі гуртом, "подекуди" також неслушне. тут про вірші, як про живі істоти пишете. як про дітей сказали б? – так, як я: "декотрі" або також "часом", або "в чомусь і зовсім дурні"
Akimova відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, я ще подумаю. Але я з самого початку мала на увазі - "іноді". А одне із значень слова "подекуди" - "іноді" і є.