UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Елена Марс: Читай мене… Я вся - як на долоні - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Елена Марс відповів на коментар Akimova, 13.07.2017 - 23:09
Галь, это порой Лёню не в ту степь несёт, но я усё ему прощаю  мне он нравится таким, безбашенным 
Леонід Луговий відповів на коментар Елена Марс, 13.07.2017 - 23:20
Под землёй бачут, ну.... Лена, Галя, простите я буду очень хороший!!! Обещаю. 
Елена Марс відповів на коментар Леонід Луговий, 13.07.2017 - 23:23
Не плакай, тебя ужо простили  теперь усё, я спать  глаза слипаются и кровать плачет за мной
Леонід Луговий відповів на коментар Елена Марс, 13.07.2017 - 23:33
Спасибо... Спокойной ночи, дорогая. 
Дмитро Кiбич, 12.07.2017 - 16:51
Гарний вiрш, Олено.   Дуже яскраво, гарно звучить. Дiйсно, у життi такi драми - не рiдкiсть, час вiд часу вiдбуваються.Тiльки от у вас у 2 рядку словосполучення "вартим був би щось" - якось тут занадто закручене, ще об'ект, до якого звертаеться героiня i заплутаеться. Може вам цей рядок трохи змiнити: "Що е уваги вартим? Хоч би й вiрш," А тодi у наступному рядку знак питання можна прибрати i хай буде трикрапка - В якому б не була душа в полонi... Елена Марс відповів на коментар Дмитро Кiбич, 13.07.2017 - 22:11
Дякую вам, Дмитре на цей раз не збиралась сперечатися з вами, бо й сама відчувала, що той рядок не "ахті")) і Галя Акімова мені на нього звнрнула увагу... Переробила як зуміла
Дмитро Кiбич відповів на коментар Елена Марс, 14.07.2017 - 01:08
Олено, ну, могли б заради iнтересу трохи i посперечатись.  У суперечцi ж народжуеться iстина, як казав Сократ. А вiн-то знав, що казав. 
Елена Марс відповів на коментар Дмитро Кiбич, 14.07.2017 - 09:47
Ой, Дмитре, не раджу вам сперечатися з жінками
Дмитро Кiбич відповів на коментар Елена Марс, 14.07.2017 - 14:23
Та отож, жiноча логiка - штука непроста, досить своерiдна. Ну, можна ж спробувати суперечку замаскувати пiд виглядом дружньоi бесiди. Так, трохи завуальовано процес цей органiзувати, щоб не одразу здогадалися. 
Ярослав К., 12.07.2017 - 16:51
Шедевр, Олено. Наче продовження моїх думок. А я спробую продовжити Ваші...Мене вже майже не лишилось зовні, Я розчиняюсь у своїх віршах... Читай мене... Я вся - як на долоні... Читай мене... Бо в них - моя душа...   
Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 13.07.2017 - 22:09
Що тут скажеш? Ярослав, з вами не засумуєш люблю ваші відгуки, шлю вам своє малесеньке "цьом" 
Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 13.07.2017 - 22:31
Я теж люблю щирих людей, ви один з таких  
Ol Udayko, 12.07.2017 - 15:43
Щирий та проникливий вірш, Оленко, із солоним присмаком! Ото вже дістали!
Елена Марс відповів на коментар Akimova, 13.07.2017 - 22:04
Ох, вже ті сльози, сльози жіночі... Чом же ви плачете, синії очі? ))) Не звертай увагу, то я сама з собою Дякую, Галочко, ще раз.
Akimova відповів на коментар Елена Марс, 13.07.2017 - 22:47
Цей варіант - Все ж таки чарівний  допомагає... по собі знаю
Tychynin Herbert, 12.07.2017 - 15:01
Слова, немов зірки, в моє безсоння... Якась вийшла у Вас, пані Елено, в усіх вимірах твору кожна площіна його, як на мене, дуже лагідно гармонує із усіма іншими, та навпаки... І одночасно він і колисає, й хвилює, й вразумляє, й ласкає, й торбує, і відволікає, і концентрує, й т. ін. та усе, як на хвиленьках голублячих. Фінал, хоч не оминулося із журливими нотками, але прекрасний в Вас вдався, дякую за інспірації та насолоду, успіхів Вам, з повагою, Герберт Елена Марс відповів на коментар Tychynin Herbert, 13.07.2017 - 22:01
Мені приємно зустрічати таких уважних читачів ви так цікаво описали мені свої відчуття, ніби дали змогу подивитись на свої вірші з іншого боку, ніби не своїми очима... Не часто таке трапляється. Дуже дякую вам за це, Герберт. Обов'язково зайду до вас Рада знайомству. З повагою...
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
