Пробачим зиму, вона ж жінка,
І може теж зачарувать.
Нехай холодна, як крижинка,
В обіймах може жартувать.
Кохання зілля напилася...
(Хіба для жінки оце гріх?)
Дощем холодним пролилася.
Мабуть, розплата від утіх.
Весна спросоння подивилась.
Невже, продовження це сну?
Хазяйнувати заходилась:
Красу розлила запашну...
Та раптом крига вкрила річку.
Квітки пов"яли, бо не час.
Ось так скінчилася та стрічка,
Яку я бачила не раз.
--------------------------------
Біля мого будунку розцвіла вишня...
Дякую, Ніно.. Справа в тому, що в нас ще не було зими...Йдуть дощі, надворі тепло.. Десь забарилася зима, а дерева почали цвісти.. Декілька гілочок квітучої вишні у мене на столі у
склянці..
у нас в городе тоже ''весна спросоння подивилась''и в результате - 
расцвела сакура. 
Гарно!З почуттям ніжності написано.
Декілька гілочок квітучої вишні у мене на столі у 
