Біля хати бродить Вітя
(Він сьогодні - без обіду),
І це ж треба, щоб нечиста
Принесла його сусіда!
Не хотілось в такім виді,
Щоб зустріли його люди:
З допомогою сусіда –
Все село сміятись буде.
-Вітю, голубе, що з вами?
Чув я крики ще до того…
Де ж це ви так постраждали?
Місця тут нема живого!
Що сказати чоловіку?
Відповідь таку він дав:
-Це через кохану жінку
Я так тяжко постраждав.
-Які нелюди в цім світі,-
З подивом сусід сказав,-
Щоб людину так побити,
Я вас зразу й не впізнав…
Вітя каже: -Так змісили,
Та їм цього було мало,
Що вся пика стала синя –
То ще й ребра поламали.
Ліву руку перебили,
(Добре, що лишилась права),
Ой, дружище, відчуваю –
Дуже кепська моя справа.
-Не дай, Боже,- сусід каже,-
До такого ось дожити,
Щоб за вірне це кохання
Отак тяжко заплатити.
Але ви хоч їх впізнали?
Часу тут не тратьте марно,
Повідомте всі канали,
Йдіть в поліцію, в лікарню!
Зітхнув Вітя: - Що доповнить?
Змушений сказати дещо:
Віддубасили по повній,
Це мої - дружина й теща…
Тепер довго я не зможу
До чужих жінок ходити –
За всі мої походеньки
Відплатили, паразити!
Надійко, щиро Вам дякую!
