Важко в На́стоньки на серці -
Взя́ли у солдати
Йванка, га́зду молодого -
Край свій захищати !
Цілий день трудилась в полі,
А відта́к - у хаті...
До́ньку, сто́млена приспала,
Сіла горювати ...
Сіла тихо, край віконця,
Бо вже звечоріло
Та й давно сховалось сонце,
Рано потемніло.
Хмари небо затягнули,
Місячень не світить.
Дощик нудно накрапає,
Засинає вітер ...
В хаті тихо, тільки мишка
В нірочку шмигну́ла...
Голову до рук схилила
Та й собі заснула ...
Сон її підняв під небо
І поніс на крилах,
В ті далекії простори,
Де воює милий.
Знизу ви́ділись місте́чка,
Димом оповиті,
І сільськії людські хати,
Спалені й розбиті !
Прилетіли. Ось і поле,
Вибухами зрите.
Стогне полечко від болю,
Зга́ром все укрите !
Серед вирв, у тім страхітті,
В бліндажах розбитих,
Стинуть мертві воріже́ньки,
Кляті московити !
Сплять незламні українці,
В за́ростях ромашок ...
Зупинилась, нахилилась,
Заплакала тяжко -
На сплюндрованому полі,
Білим цвітом вкритий,
Бездиха́нний ї́ї Йванко -
Неживий, убитий !
Кров застила в ї́ї жилах,
Серденько спіткнулось,
Закричала гірко з болю,
Скрикнула й проснулась !
В хаті присмерк, доньці спится,
Сходить раннє сонце...
Хтось заскочив на подвір'я,
Стукає в віконце !
Стрепену́лася, побігла
Двері відкривати !
Сво́го милого Іванка
Ве́сти швидше в хату !
Донечка мала́ проснулась -
Аж стриба́ від щастя
Перелякана кошмаром,
Ще не вірить Настя !
Притулилась до Іванка -
Зморений, з дороги,
Ніжно ї́ї обіймає ...
Цілий, слава Богу !
22.08.2022 р.
Фото https://st2.depositphotos.com/3616689/9975/i/600/depositphotos_99752186-stock-photo-sad-girl-illustration.jpg