Музика - Анатолій В.
Виконує - Анатолій В.
Тиха ніч… Ясний місяць із неба
У моє заглядає вікно…
– Не світи загадково, не треба,
Бо не ве́рнеться те, що було…
А згадай лиш, мій місяцю-друже,
Ті щасливії ночі і дні,
Коли ти нам світив не байдуже
І сміялися зорі вгорі…
А так ще хочеться вернутись в літо!..
Хоча б на мить, хоча б на долі мент...
Туди, де так духмяно пахли квіти
І де збирали ми солодкий мед...
Я не знаю сама, хто затьмарив
Тоді розум і серце мені…
Ми щасливі були із коханим,
Та чомусь всі погасли вогні…
Знову ніч… Ясний місяць із неба
У моє заглядає вікно…
Він згадає – й полине до тебе,
Щоб вернути все те, що було!
ого, мене звинувачують у гріхах земних перелюбних, а самі, самі-то як виводять про це солодке та жадане, чекане та шукане, котрого так прагне серце , допоки ти живий, поки на цьому світі!
РОЯ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О Касьяне, це було так давно, що й не віриться, чи ж і правдою пахне!.. Були ми молоді і безтурботні! Вдячна, що заглядаєте на вогник!