Сьогодні велике християнське і католицьке свято. Але настрій зовсм не святковий, адже українці боронять свою землю, вмирають за неї. Всім, хто привітав мене з Вербною неділею, щиро дякую. Вітаю навзаєм. А думки мої там, у Маріуполі, де страждають наші люди.
Стоїть Маріуполь в руїнах, німий,
Та ворогу не здається,
Напишуть колись про цей жах ще томи,
Душа не одна здригнеться.
Там Бога благали людські голоси,
Котрі позбулися дому.
Смак хліба забувсь, молока, ковбаси…
Той смерть обирав свідомо…
Підвали недавно рясніли людьми,
І діточки щебетали.
Вмивають убитих матусі слізьми…
Трясуться від бомб квартали.
То орки знов жниво збирають своє…
Ніхто не збирає мертвих…
І смерть напівп’яна по місту снує,
Нові вона мітить жертви.
Сльоза на камінні ще свіжа і… кров,
А поряд – хитка надія
На морпіхотинців, легенду «Азов»,
Що у Маріуполі діють.
Такі не здаються – стоять до кінця –
І вміють перемагати.
Молитву свою шле за сина-бійця
Свята українська мати!
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).