Чарівна земле – ще й у золоті пшеничнім –
Ви у душі моїй навіки, назавжди
І серця струнами я чую, край, фізично,
Бо там зосталися від ніг мої сліди…
На чарах, на твоїх – моє життя злетіло
У серпантині верб, в бузкову заметіль,
Із простору думок вже невагоме тіло
Спускається, немов у запашну постіль…
І, де б я не бував в земних дорогах дальніх –
Завжди в душі моїй злотавії поля…
На підвіконні мну листочок від герані,
А чую вдалині шепочуть тополя…
24.12.2022р.
