"Ти спиш?"- Питаю тебе стиха,
Чи ще заснути не зумів?
Не відчувало серце лиха,
Не відчувало поготів.
Ти слухаєш мене напевне,
Напевне з піснею летиш
У сни. Я шлю тобі лише приємне
Моїми снами. Ти мовчиш!
Ми знов далеко, а чи близько?
Рука дістане. Ні! Молю!
Прокинулась. Щокою слизько...
Сльоза. На вранішню оту зорю...
Подивлюся. Побачу може
Твоє обличчя й не віддам
Нікому я. Хто ж допоможе
Перемогти ось цей бедлам?
"Ти спиш уже?" - О так напевно!
Ти бачиш різні, дивні сни.
"Розкажеш?" - Пита дух таємно
Чи знов чекатимем весни?
Ти спиш! Я знаю твої очі,
Обличчя, посмішку. Вуста
Твої гарячі щось шепочуть...
А я ж рахую в ніч до ста.
Ти ж спиш... Уже...