Зима уже відходить в небуття.
Збирає свої речі поступово,
І день, чи два - дається ще в знаття,
Пориви снігу й вітру гонорово!
Світанок став раніше наставать,
Вже більший день і сонце нам сіяє,
У ритмі сьогодення - благодать
Життя природи знову розцвітає!
Біжить струмок, бо снігу вже нема,
Все оживає швидко і раптово -
А хто ти є, і як твоє ім‘я?
Який твій вклад у Всесвіті живому?
Таке питання чуємо не раз,
Весь час шукаєш відповідь на нього.
Не встигнеш зоглянутись - а час
Нам зупинитись і подумати про Бога.
26.02.2023
