Святих немало в Україні місць,
І кожне з них – то пам’ятка важлива.
Ця ж уособлює собою дивну міць,
Хоч дзвони обзивалися й тужливо,
Коли від воєн терпли небеса
І схлипувала болем Україна,
Тоді в руїнах в’янула краса.
Все ж вистояла церква Катерини.*
Немало доля піднесла їй бід…
Все мала: бомби й спалені дзвіниці.
І все ж, зібравши православний рід,
Вона плекала віру, ніби крицю.
Все бачила за довгії роки –
Все витримала, як і подобає.
Це звідси йшли в походи козаки
І без жалю ворожу рать рубали.
Не ‘дна її скалічила війна,
Та вірною була й лишилась краю,
Мов білий велет, виситься вона
Й п’ятьма хрестами небо підпирає.
Стоїть поранена, але жива
Улюблениця міста – Катеринка.
Молитвами шлях в небо відкрива
Культури трьохсотлітньої перлинка.
5.02.2023.
* – Церква святої великомучениці Катерини у Чернігові. Храм збудували в 1715 році на замовлення братів Якова та Семена Лизогубів, на честь їхнього діда Якова Кіндратовича Лизогуба, який на чолі Чернігівського полку відіграв важливу роль у взятті турецької фортеці Азов у 1696 році.
Ганна Верес Демиденко
Гарний вірш, Ганно. Дійсно, на людську повагу і шану заслуговують ті володарки цього жіночого ім'я, які справді цього гідні. А то он - у жовтні 2007 року стукнуло комусь в голову російській цариці з тим самим ім'ям в українському місті Одесі пам'ятник встановити. А один з тих, хто найбільше тому радів - нинішній депутат Верховної Ради Льошик Г., аж пританцьовував він тоді від радощів.
Дійсно, на людську повагу і шану заслуговують ті володарки цього жіночого ім'я, які справді цього гідні. 
А то он - у жовтні 2007 року стукнуло комусь в голову російській цариці з тим самим ім'ям в українському місті Одесі пам'ятник встановити. А один з тих, хто найбільше тому радів - нинішній депутат Верховної Ради Льошик Г., аж пританцьовував він тоді від радощів.
