Нерви у всіх зашкалює,
Мертвим здається час,
Ворог іде навалою,
Знищити хоче нас.
В серце гаряче наше
Дивиться З очей-луп
Та двоголова птаха
Якій вже пора у суп.
До хрусту стискаємо скули,
До німоти кулаки,
Що? ви братами були?
Драні ви пацюки.
Прожерливі якакули,
Жадібні до дрібниць
ви смерті гачок ковтнули,
Тепер вже впадете ниць.
Не бути ніде вам потім,
Не пити життя вино,
Розвіється полем попіл,
Добротним зросте зерно.
Про велич свою не мрійте,
Йдете по льоду тонкому.
Хочете жити? Стійте!
Кругом! І вперед ,додому.
Щоб Бог споплив ницих нечестивців! 
