Закохався чорт старий
В молоду чортяку.
Городив їй про любов
Чортівню усяку.
І чортяка молода
Чорта чарувала,
З-під тоненьких бровенят
Бісики пускала.
Як женилися вони,
На чортячім святі:
Танцювали сто чортів
І усі рогаті.
Кілька років прожили
Оці молодята,
Наплодили чортенят,
Стала тісна хата.
Роздивився старий чорт:
"Дітки чортенята,
Схожі всі на чортів,
Тільки не на тата..."
Годувать чужий кагал:
Неприємне діло.
Скоро чортові в житті
Все осточортіло.
Він з досади та нудьги
Став горілку пити.
Раз ломаку притаскав,
Щоб чортяку бити.
Де не взявся юний чорт:
Вихопив ломаку
І старому дав чортів,
Щоб не бив чортяку.
Духопелив, доки дух
Вибив із старого...
Як же добре, що в людей
Не бува такого!..
