Ясна Пані, Калинонько,
Та й на Сонці сяє
За Калиною в хатині
Дівчина співає
Що на серці молодому
Сповіда піснями
Як зустріла козака
Та й у лісі, днями
Ой зустріла, усіхнувся,
Очі опустила.
Бо украла в хлопця серце
Та й занапастила
І не зна той козаченько
Ані дня, ні ночі
Знов побачити у лісі
Ту дівчину хоче
А де ж милая живе
Він того не знає
Бо дівчина молода
Стежку оминає.
Ой скажи, де загубилась
Милая дівчина?
А, де в хати під вікном
Дубок і калина!
Отам хата білена
Весела, мов в свято
А дівчина, як та пташка,
Ой не наздогнати!
Та дівчинонька душа
Сонце мені миле
Забрала у мене серце,
Дарувала крила
Ан. Бук- Стефко