Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Пантелій Любченко: СОНЕТ Я спомином собі лиш серце краю… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Пантелій Любченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Ваша оцінка надихає.
Ник.С.Пичугин, 13.03.2013 - 14:45
Ваші сонети та тріолети - просто зразки класичного віршування. Це наче ковток чистого повітря після смороду та задухи сучасної знавіснілої свободи.
Пантелій Любченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий Вашому відгукові. Якщо Ви про свободу в поезії, то мабуть вона повинна бути. Свобода, як свобода від чогось відмовлятися, необхідна. Мені подобаються різні течії, але, поки що, не можу наважитись "зрадити класиці" .
Єгорова Олена Михайлівна, 19.02.2013 - 16:21
Ви мене заспокоїли та переконали.Але якщо зі своїм досвідом я повірила в реальність написаного, то це вже МАЙСТЕРНІСТЬ! Бажаю творчих успіхів! Заходьте до моєї творчої колисанки! Буду рада!
Пантелій Любченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, якщо мені вдалось, в цьому плані, знайти спільну мову з дружиною, хоча це було не так просто. Ви розумієте ревнощі жінки, яка кохає. Я теж випробував їх на собі. Але мій аргуменнт: - цьому віршу більше десяти років, а я досі нікуди не дівсь. Щодо майстерності, я думаю про це говорити рано. Просто коли вкласти вірш в Прокрустове ложе сонету , звичайно дотримуючись певних канонів -він завжди за це віддячує. Хоч на це в мене йде дуже багато часу Дякую за увагу!
Єгорова Олена Михайлівна, 16.02.2013 - 21:17
Спробуйте глянути - збоку, може й стане все нівроку! Чуже гніздо обійдіть , своє незаймане знайдіть!
Пантелій Любченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пані Олено! Скажу Вам по великому секрету, що вже понад сорок років живу в одному гніздечку і не збираюсь ні кидати його а ні руйнувати чиєсь . Коли описувати в віршах тільки те що прожив навряд чи комусь це буде цікаво. Даний сонет це своєрідний етюд в якому висловлені почуття літературного героя в певній ситуації. Я певен багато людей, в своєму житті, в описану ситуацію потрапляли. Як вони виходили з неї , то вже може бути продовженням. Від когось з маститих авторів я чув, що писати від першої особи не є ознакою майстерності. Але по іншому в мене поки що не виходить.
Єгорова Олена Михайлівна, 16.02.2013 - 21:05
На чужій біді, кажуть люди,- щастя ніколи не буде!Одні поневіряння, а не кохання!
Пантелій Любченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут не про біду , про муки.
Пантелій Любченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не вірте то все вигадки.
|
|
|