До 200-річчя Великого Кобзаря
9 березня 2014 року
Одною думкою він жив
Про вільну неньку Україну,
Яку нестямно він любив
І до якої серцем линув.
І нам заповідав Тарас
Братів любити, ворогів долати,
Щоб в кожній хаті все було гаразд,
Щоб всі були щасливі і багаті.
Ми нащадки Кобзаря
Ми всі в дитинстві вчили «Заповіт».
До щастя ним прокладені стежини,
Бо вірив наш Кобзар – ще вразить світ
Оновлена і вільна Україна.
Він закликав учитись з юних літ,
Щоб почувалась вільною людина,
І до роботи братися як слід,
Щоб на своїй землі пишалась мати сином.
Ракети наші Космос бороздять,
У наших вчених відкриттів багато.
Ми вміємо літати й будувать,
І незалежність нашу захищати.
Нам не прийнятні рабство, ницість, лінь,
Ми нашу гідність можем відстояти.
І ми нарешті встанемо з колін,
Щоб щастя оселилось в кожній хаті.
І може ще пройде немало літ –
Багаті будуть люди і країна,
Та вже тепер гримить на цілий світ
Нескорена і вільна Україна,
Омріяна Тарасом Україна
