Надворі весна сіро, сиро...
немов пізня осінь -Покрова.
Ллє дощ по шибці немов миро
Дзвенить музика...стихла мова.
Стихли співати пісні пташки
після зими чекають весну.
Від негоди зітхають важко
Тануть сніги... грім будить від сну.
Навкруги не видно нікого
Лиш ворон кряче і голосить.
Крильми обняв дуба старого
Із за хмарин сонечка просить.
Розквітнуло листя зелене
Шелестить віттячком до небес.
І весна тулиться до клена
Та жде сонечка диво чудес.
Дерево із канадським стягом
Красиве немов легінь козак.
Милує нас, цей лист блаженством
Немов сузір'я сяє в очах.
Під дахом ластівка дрімає
Під стріхою звила гніздечко.
Вона грозу перечекає
І розправить свої крилечка.
Зійде сонечко у блакиті
Затріпоче душа весною.
Заспіває жайвір на вітті
І розіллється спів луною.
Зашумить ліс, гай і діброва,
Зелені трави на долині.
Усміхнеться днина святкова
Зацвіте цвітом на калині.
Прилетить соловейко до віть,
Заспіває пісню для душі.
Зацвітуть нам тисячу суцвіть
Щоб стрічали ми радо весну.
Розбудить землю від сну гроза
Розпустить вона пишні коси.
Од плаче небо чиста сльоза
Заіскряться весняні роси .
Після дощу зійшла веселка
Розсілись на дроти горобці.
Небокрай зорить до люстерка
Кличе усіх пташок до праці.
У полі заколосився лан
Рясно овес, жито, пшениця.
Вітер жене хмари, дуб титан,
Щоб вродив хліб, всяка пашниця.
2020 05. 04 .
