...ти навчився наш світ помічати на мапі,
відзначати червоним й вдивлятись у хмари.
Мій малесенький Бог зависає у Скайпі,-
теревенить ні з ким під тремтіння гітари.
Я навколо будинку кружляю вже всоте,
бачу світло бажань і нудьгу монітору.
Від зими до зими... я звичайно не проти,-
хоч звелось до "ніколи", але поговорим.
Ти навчився в наш світ не впускати сторонніх,
розмовляти піснями, у вІршах блукати.
Ми рятуємся снами й радієм безсонню
і ховаємо ніжність в безглузді цитати.
...я навчилась складати листи на коліна
і просити у себе на втечу дозвіл.
Не єдина,то й що? Вже не чують стіни,-
про любов тільки мовчки кричать дорослі.
очень, знаешь.. я понял твое настроение. иногда приходится мириться с тем что имеем.. или не имеем. с тем ритмом жизни, который звучит для нас, пусть даже и в "миди" формате. с той картинкой, пусть даже и откорректированной в фотошопах или подсмотренную в вэб камеры. хотя она такая, какая бы ни была - такая наша виртреальная Жизнь.
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
заа,таки зрозумів ти мене...я аж розгубилась
дякую
