Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Може й так… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Галочко! Радію,коли те,що я пишу,тобі до душі!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі,Ластів'ятко! Ти-як промінчик сонячний,завжди зігріваєш душу...
Валя Савелюк, 31.01.2012 - 07:34
1.Гнів,небажання змиритися з тим,що тебе відштовхнули,докір і звинувачення.гнів... причина такого емоційного тону -- втрата: когось чи чогось важливого для ЛГ. але гнів, як кажуть в народі -- поганий порадник... гнів засліплює і заважає об"єктивному аналізу ситуації, бо, кажуть іще, якщо двоє "сваряться" -- обоє винні... от коли ЛГ підніметься до позитивних, скажемо так, або високих емоційних тонів, як -- підвищений інтерес, веселість і ентузіазм, тоді "амальгама стосунків" з об"єктом, втратою якого вона переймається -- буде іншою, теплішою, якою б не була перспектива тих стосунків... негативні тони руйнують, а позитивні -- творЯть! але це теорія... а на практиці -- іще раз хочу сказати, що вірш Ваш чіткий і випрозорений, як нинішній красивий морозний ранок... гнів передано справді досконало... забираю його собі в обране... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудрі слова.Так,гнів руйнує нас ізсередини.Більшість моїх колишніх віршів про нещасливе кохання мають саме таке експресивне,емоційне забарвлення...Адже в юності ми всі-максималісти:все,або нічого.І якщо вже ображатися,то ображатися! Зізнаюся,що я трохи підкорегувала цей вірш.В останньому катрені було:Може й так:не судилося щастя, Відпускаю від себе,лети! У житті тобі стрінуться кращі Світлі люди-такі,як і ти. Та останній катрен видався мені надто слабеньким і я його переробила.А ще слово "люди" замінила на "зорі"(це,на мій погляд,додасть всій цій ситуації більше трагізму:ЛГ усвідомлює,що її обранець вже недосяжний для неї...)Звісно,поняття "людина-зірка" я запозичила у Вас,Валю... Дуже воно мені до серця.Сподіваюся,Ви не проти?Рада,що вірш припав Вам до душі! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда. Щиро вдячна,Славіку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Вікторе! "френди"
Валя Савелюк, 30.01.2012 - 21:49
чи легко відректися?... відрікатися?... хто це робив, робить -- тому достеменніше відомо... думаю, не легко, все-таки... нагадали мені, Наталю, віршем дуже-дуже вражаючим Вашим фразу з пісні давньої: "... пусть завтра кто-то скажет как о друге, и в прах развеет все твои мечты: как страшно, если вдруг тебя разлюбят... еще страшней, еще страшней -- когда разлюбишь ты..." хай обминуть обидві чаші сі ЛГ Вашу... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звісно,я не можу знати достаменно,що саме відчуває той,хто відрікається від когось.Просто мова ведеться від ЛГ,що намагається висвітлити події і почуття крізь свою власну призму бачення,через власні переживання.Тут вірш можна поділити на три стадії:1.Гнів,небажання змиритися з тим,що тебе відштовхнули,докір і звинувачення. 2.Усвідомлення неминучості,невідворотності розлуки,прийняття(хоч і болісне)тієї карми. 3.Спроба відпустити,дозволити бути щасливим з іншою-тобто,не тримати силою,не неволити. Ось такі переживання я намагалася передати.Може і не зовсім вдалося,та вірш трохи давніший,тому можуть бути деякі огріхи... Дякую сердечно,Валю! Рада Вашим щирим змістовним коментарям! І Вашій присутності,звісно! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна! Приємно,якщо Вам сподобалось!..
Весняна Осінь, 30.01.2012 - 21:18
ех... ось ця негода... Знойомо, а вміння відпускати робить цей вірш довершеним
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,дуже часто людині не вистачає такого вміння-відпустити,дозволити бути щасливим з кимось іншим...Таке дається не просто...Дякую Вам за розуміння і тепло Вашого серця!
Наталка Кольоровісни, 30.01.2012 - 21:15
Моя маленьке, пухнасте, талановите створіння, твої вірші як завжди на висоті. Ой, Наталко, може вже і казала, та повторюся - як саму себе читаю. Розумниця!!! Як добре, що є ти і твоя поезія!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Наталочко,за такі теплі,щирі,приємні слова! Радію,якщо вдається достукатися до твого серця!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю..."Взгрустнулось что-то..." Рада Вам,Оксанко!
|
|
|