Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокольник: Перша ніч кохання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сабріна, 27.04.2014 - 02:03
Навіщо, Ви ж самі їх рвете жменями, здираючи об колючки руки до крові, а потім дивлячись на шрами згадуєте...спогади...спогади.., але не рівноцінні тим Спогадам, які гріють душу(якщо вона там ще є)
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та звідки Ви взяли, що я рву троянди жменями? Навпаки. Ніжненько так... одну за одною... Та що ж це за руда квітка? Забирайте її собі ОТ. А я Вам ще подарую
гостя, 27.04.2014 - 01:49
...а сніг летів лапатий...і патлатий...і замітав так легко ...ті сліди... які приймали ми за постулати... Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і рухались ото...туди-сюди!.. Сабріна, 27.04.2014 - 01:43
Спогади...Спогади...Вже ніколи таке не повториться...Але вони не завжди були спогадами, вони колись відбулись. Щоб щось відбулось треба жити сьогоденням, бо в спогадах нема життя.
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Х-м... Так все ж відбувається, Сабріно. А спогади- залишаються. p.s а що це за така квіточка, миршавенька така ? Ото ні, щоб троянд мені жменю нарвати То і я Вам подарую... Отаку...
|
|
|