Не вдивляйтесь, матусю, у темінь вечірнього неба,
І не плачте завчасно, я поки що, мамо, не ТАМ.
Сліз багато усюди. Не треба, прошу Вас, не треба…
Лиш молитва поможе недавно полеглим братам.
Світлу душу вбачаєте в кожній небесній зірниці:
ТАМ коханий для когось, і батько, й товариш, і син.
Безпорадність бентежить від втоми змарнілі зіниці,
Нас багато, неначе, та я тут зі смертю один.
День і ніч, зло й добро... Тут змішалося все у єдине.
Тільки вибухи, крики, й ні кроку, ні кроку назад.
Хтось повернеться з бою живим, а хтось знову загине,
Комусь сонце засвітить, а когось уб'є лютий "Град".
А мені б на хвилинку побачити синові очі,
Щоб мене обійняли його рученята малі.
" Тату, все буде добре" почути б слова ці пророчі,
"Буде мирно і тихо на нашій прекрасній землі".
Як би важко не було - дороги в минуле немає.
Побратимів своїх не залишу ніколи в біді.
І, тоненьким серпом, місяць сумно на нас споглядає.
Мамо, ми як і він: і самотні, й такі ж молоді.
12.05.16.
